Запалення жовчного міхура (холецистит): причини появи, дієти, методи лікування
Запалення жовчного міхура викликається різними бактеріями, заносимыми кров’ю або проникаючими в нього з кишечника. Не-рідко причиною запалення є найпростіші мікроорганізми—лямблії.
Захворювання проявляється болями в правому підребір’ї, що часто віддають в спину, нерідко нудотою, блювотою і підвищенням температури; хвороба протікає гостро або хронічно. При гострому холециститі хворого потрібно направити в лікарню, так як йому може знадобитися хірургічне лікування. У цьому випадку від прийому їжі слід утриматися. Якщо лікар вважатиме можливим проводити лікування в домашніх умовах, то хворого слід тримати на голодному режимі протягом 1-2 днів, даючи лише невелика кількість теплого чаю.
При поліпшенні в наступні дні дають слизові відвари з круп, супи, ніжне картопляне пюре, черствий хліб, в невеликій кількості кефір та інші молочнокислі продукти. Жири і молоко виключаються протягом 1-2 тижнів, а потім їх дають в обмеженій кількості (жири від 20 до 40 грамів у вигляді вершкового або олій). Яєчні жовтки не дають тривалий час, так як вони володіють різко вираженою властивістю викликати скорочення жовчного міхура і можуть бути причиною виникнення нового приступу печінкової коліки. Іноді, але тільки за призначенням лікаря, це властивість яєчного жовтка, так само як і прийом рослинних олій, використовують спеціально, щоб викликати спорожнення жовчного міхура. М’ясо і рибу спочатку забороняють, надалі дозволяють нежирні сорти. Овочі виключають вперше дні, а потім дають у вигляді пюре або відвареному вигляді без жиру (морква, цвітна капуста, зелений горошок та ін). Виключають огірки, капусту, гриби, бобові. Фрукти спочатку дають лише у вигляді соків, потім у вареному вигляді. Сирі фрукти і ягоди давати не слід.
Хронічне запалення жовчного міхура зазвичай має тривалий перебіг і схильність до загострень. Захворювання може поєднуватися з жовчнокам’яною хворобою. У цьому випадку присутність в жовчному міхурі каменів порушує відтік жовчі, сприяє розвитку запалення, а, запалення посилює каменеутворення. Якщо жовчні камені при скороченні міхура потрапляють в протоку, вони можуть його закупорити і викликати напад печінкової коліки, при цьому виникають зазвичай дуже сильні, нестерпні болі. У випадку закупорки загального жовчного протоку розвивається жовтяниця, тривалість якої залежить від того, як довго камінь буде в ньому перебувати. Озноб і підвищення температури зазвичай свідчать про приєднання запального процесу.
При гострому нападі печінкової коліки дієта така ж, як і при гострому запаленні жовчного міхура. Так як жовчні камені часто містять в собі холестерин, то хворі на жовчнокам’яну хворобу повинні уникати вживання продуктів, що містять багато холестерину (жовтки, мізки, тваринні жири).
При хронічному запаленні жовчного міхура хворі тривалий час (нерідко в умовах трудової діяльності) повинні дотримуватися дієти, яка сприяє зменшення застою жовчі, стимулює жовчовиділення і нормальну діяльність кишківника. Природно, що їжа хворого повинна бути повноцінною як по калорійності, так і по складу.
Нормальну кількість білків забезпечується молочними продуктами, м’ясом і рибою. Молоко використовують в супах, кашах, молочнокислих продуктах в якості напоїв, дуже цінне джерело легко засвоюваного білка — сир — вживають у вигляді сирних мас, пудингів, суфле і пр. М’ясо і риба не повинні бути жирними, з них готують парові, варені і тушковані страви. Жирну птицю (гуска, качка), баранину, свинину не застосовують. Яйця некруто або у складі страв дають зрідка, Різні сири цілком припустимі, за винятком гострих сортів. В якості жирів використовують вершкове масло, вершки, рослинні олії і кращі сорти маргарину. Тугоплавкі тваринні жири (баранячий, яловичий і ін) хворі погано переносять. Жири слід додавати головним чином до готової їжі в натуральному вигляді. Порівняно з раціоном здорової людини кількість жирів, особливо тваринного походження, обмежують приблизно на 7%.
Що можна їсти
Вуглеводи слід давати в легко перетравлюваної формі, З різних круп і макаронних виробів готують супи, каші, солодкі страви. Хліб будь-якого сорту повинен бути випічки попереднього дня або підсушений. Виробів із здобного тіста слід уникати. Овочі і фрукти переносяться хворими по-різному в залежності від вмісту в них клітковини, а у фруктах — органічних кислот, тому» грубі види овочів (капуста, стручкові), а також кислі сорти плодів і ягід вживати не слід. З овочів готують різні відварні страви, гарніри, салати, натуральні соки. Фрукти дають сирими, готують з них киселі, компоти, муси, соки. Вживані хворими напої не повинні бути холодними. Для поліпшення смаку їжі можна в помірній кількості застосовувати різну зелень (кріп, петрушку тощо) і прянощі. Цибулю, гірчицю, перець потрібно виключити.
