Вагітність з антифосфоліпідним синдромом.

Отже, вчора ми поговорили про те, що таке антифосфоліпідний синдром, і коли, в яких варіантах можна чекати його походження. Ми почали розмовляти з вами про підготовку до вагітності, в разі, якщо при раніше виникали вагітностях були серйозні ускладнення і труднощі, і незвичайно, якщо вагітність закінчилася викиднем або загибеллю плоду. Але ми з вами не встигли обговорити всі особливі питання в розвитку антифосфоліпідного синдрому. Тому, пропоную продовжити розмову.

Чому ще можливо антифосфоліпідний синдром?

Найчастіше, при наявності антифосфоліпідного синдрому у жінок виявляють наявність хронічної вірусної або ж мікробної інфекції, інфікуванні особливими мікроорганізмами. Можуть виявлятися уреаплазмоз, хламідіоз, вірус Еббштейн-Барр, вірус герпесу і цитомегаловірус, токсоплазми. Саме тому, першим кроком при підготовці до вагітності буде даний обстеження і проведення при необхідності комплексу лікування – застосування антимікробних, хіміотерапевіческіх препаратів, антивірусних препаратів або иммунокорректоров, стимулюючої терапії. При лікуванні паралельно призначається ще й комплекс інших препаратів – вітамінів, мінералів і метаболітних комплексів.

Що незвичайного в синдромі?

При антифосфоліпідним синдромі у дами можуть різко змінюватися головні характеристики іантизсідальної системи крові (судинний і клітинний гомеостаз), що призводить до різних патологічних синдромів: «густий крові», згущення крові, схильності до тромбозів, що різко може порушити звичний плин вагітності, якщо лікарі не втрутяться з терапією. Так, у багатьох жінок з даними синдромом в першому ж триместрі вагітності розвивається надмірна активність і зайва кількість тромбоцитів, нерідко надзвичайно стійке до проведення якоїсь терапії.

Під час другого триместру дані порушення можуть різко посилюватися, що призводить до стану так званої гіперкоагуляції (збільшення згортання крові), до активації дій тромбоутворення і освіти маленьких внутрішньосудинних тромбіков, що різко порушить кровообіг в тканинах і органах. У крові дами з антифосфоліпідним синдромом може проявлятися розвиток важкої обтяження з боку згортання – ДВС-синдрому, або поєднання в одних судинах тромбів і відразу в інших – кровоточивості. Таким жінкам необхідно проведення постійних коагулограм – аналізів крові на згортання.

До періоду третього триместру стан підвищеної згортання лише посилюється, і утримати характеристики крові в межах норми можна тільки під контролем медикаментів, а подібні ж дослідження будуть проводитися до самих пологів і навіть після їх. Якщо ж не контролювати процеси згортання, то тромби можуть виникати всередині судин в плаценті. Це призводить до хронічної гіпоксії плода і порушення його нормального розвитку аж до смерті плоду від важкої гіпоксії.

На другому кроці підготовки до майбутньої вагітності у жінки з антифосфоліпідним синдромом необхідно провести повторне обстеження вже після активної проведеної терапії. При цьому проводять контроль в системі згортання крові, також дослідження рівня волчаночного коагулянту і рівня антифосфоліпідних антитіл. Якщо система гомеостазу порушена, доктор застосує в лікуванні такі препарати, які запобігають тромбоутворенню, як "курантил" або "аспірин", "реополіглюкін" або "трентал", "інфукол". Крім того, лікар може рекомендувати жінці застосування таких препаратів як антикоагулянти – "Фрагмін", "гепарин" або "фраксипарин".

Якщо під час лікування настає бажана і планована вагітність на тлі обстежень і лікування, безперервно необхідно проводити динамічне спостереження і контроль за формуванням плацентарного комплексу і розвитком плоду. Крім того, проводять профілактику розвитку фетоплацентарної недостатності, також корекцію різних функцій плаценти при її проблемах – призначають "Актовегін" або "Інстенон".

Якщо вагітність розвинулася на тлі антифосфоліпідного синдрому.

Якщо вагітність з’явилася, необхідно вибрати незвичайну стратегію ведення даної вагітності, тому що вона спочатку буде складний. Важливо рано встати на облік у досвідченого доктора і проводити з першого триместру, на кроці органогенезу і закладки всіх внутрішніх органів, незмінні аналізи крові на згортання – кожні два тижні здають коагулограмму.

З моменту планованого зачаття або з раннього терміну вагітності, тісніше настала, призначається терапія гормонами з групи глюкокортикоїдів, які мають протиалергічну, протизапальну і навіть протишокову подія на організм. Зазвичай призначають глюкокортикоїди за типом "дексаметазону", "метипреду", "преднізолону", і нерідко з’єднують ще і з продуктами, що перешкоджають коагуляції та агрегації тромбоцитів, це позбавляє антитіла проти фосфоліпідів власного події, і виводить антифосфоліпідні антитіла з тіла жінки, що в остаточному підсумку приводить до стану підвищеної згортання і в’язкості крові, нормалізує згортання крові.

Так як у всіх пацієнток з антифосфоліпідним антитілами є хронічні вірусні інфекції – надзвичайно герпесні віруси, цитомегалія або віруси Коксакі, при вагітності на тлі прийому глюкокортикоїдів можливо активація цих вірусів і надання ними негативної події. На тлі терапії антифосфоліпідного синдрому рекомендується проведення не менше 3-х послідовних курсів обслуговування Іммунопрепарат – зазвичай вводять "октагам" або "імуноглобулін" в певних дозах через один день, відразу дамі радять застосування віфероновая свічок.

У малих дозах, введений ззовні, імуноглобулін не пригнічує синтез власних імуноглобулінів, що провокує власні імунні сили організму. Повторюють курси введення імуноглобулінів кожні два-три місяці, і заключний курс проводять перед пологами. Ці курси можуть застерігати загострення вірусних інфекцій і для пригнічення аутоантитіл до антіфосфоліпідам і опосередковано оберігає малюка від пошкоджень, допомагаючи йому нормально розвиватися.

Що можуть надавати дані курси.

Введення імуноглобуліну можливо ускладненим – можуть виникати алергічні реакції, напади головного болю, явища простудних симптомів з нежиттю і кашлем. Щоб не допустити найбільш грізних ускладнень, необхідно вивчити імунний статус і рівень інтерферону – надзвичайно цікаво дослідження IgA, також класу М або G. Якщо імуноглобулінів класу А надзвичайно багато, тоді введення імуноглобулінів надзвичайно небезпечно розвитком алергії. Тоді призначаються попередньо антигістамінні препарати, рясне пиття рідин і жарознижуючі засоби. Заборонено введення всіх препаратів перед їжею, обов’язково потрібно попередньо поїсти.

Чим небезпечний антифосфоліпідний синдром вагітним?

Такі вагітні відносяться до групи високого ризику по розвитку плодо-плацентарної недостатності, і дамі потрібно ретельно контролювати стан кровообігу в судинах плаценти, кровообіг у плода при проведенні ультразвуку і доплерографії. Зазвичай такі дослідження проводять у 2-му або 3-му триместрах вагітності, починають дослідження з шістнадцяти тижнів, її проводять приблизно кожні чотири-шість тижнів. Це допоможе лікарям вчасно побачити труднощі з розвитком плаценти, її будова і товщину, порушення кровообігу в судинах плаценти, також це допомагає розцінювати адекватність лікування, особливо в умовах недостатності плаценти і розвитку гіпотрофії.

Як проводять профілактику?

Щоб запобігти розвитку антифосфоліпідного синдрому у жінок з недовірою на нього, необхідно проведення терапії, яка покращує обмін речовин. У комплекс терапії входить продукт з вітамінами і особливими речовинами, які нормалізують обмінні та відновлювальні процеси на рівні клітин і їх мембран. Але ці препарати сильно відрізняються від звичайних вітамінів для вагітних.

За час виношування малюка необхідно три або чотири подібних курсу, тривають вони 2-мя схемами по сім днів, на час прийому цих препаратів полівітаміни скасовують, а після закінчення курсу – їх можна знову приймати.

З метою застереження недостатності плаценти у жінок з антифосфоліпідним синдромом в 2-му триместрі використовують "Актовегін" в пігулках або внутрішньовенно. Якщо ж з’являються симптоми муки плаценти, використовують "когітум" або "Лемонтар", "троксевазин", "Ессенціале". Якщо виникає гіпоксія плода, гіпотрофія і затримки розвитку, проводять курси спеціального стаціонарного лікування.

При дотриманні докладних порад виносити вагітність навіть з таким суворим діагнозом вдається у 95% дам, при цьому вони народжують повністю нормально і в подальшому дітки нічим не відрізняються від інших діток.

Одна з причин безпліддя – антифосфоліпідний синдром