Фатальна ставка

Кожен більш-менш серйозний економіст скаже, що Росія переживає структурну кризу, демонструє, що сировинна модель розвитку повністю вичерпала себе. На жаль, в так звані гладкі роки, до кризи 2008 року і після нього, з нашої економіки так і не вдалося зняти «нафтове прокляття». Сьогодні головною рушійною силою, яка сприяє економічному зростанню, може стати конкурентоспроможна обробна промисловість. Для її розвитку потрібні не тільки базові умови, на зразок комфортної податкової та адміністративної середовища, а й інвестиції, можливість залучення дешевого позикового капіталу. А ось з цим, як і раніше біда: банківські ставки позамежні.

Кількість банків скоротилася в два рази

Ось кілька незаперечних фактів, пов’язаних з доступністю, а точніше, недоступністю, кредитів. З 2014 року ключова ставка ЦБ знаходиться на рівні вище 10% і з урахуванням банківської маржі найчастіше перевищує рівень рентабельності для багатьох підприємств реального сектора.

Однією з тенденцій, яка надає негативний вплив на вартість кредитів, є консолідація фінансового сектора. Якщо в 2006 році на частку 50 найбільших банків доводилося 77% виданих кредитів нефінансовим організаціям, то сьогодні вже 91,5%. При цьому число банківських організацій скоротилася за той же час з 1217 до 669 одиниць. Подібна «конкуренція» в сукупності зі збільшенням частки державних банків на ринку призводить до зниження ефективності роботи сектору в цілому.

Система рефінансування як механізм кредитування національної економіки не працює в повній мірі. Вона була апробована в 2014-2015 роках, проте доступ до цієї програми отримали всього шість банків, з яких чотири – державні. Крім того, за часів стагнації внутрішнього попиту особливої ​​актуальності набувають інструменти підтримки експорту. Формально механізм експортного кредитування в Росії існує. Однак висока вартість і короткий термін запозичень знижують привабливість зовнішньої торгівлі для російської продукції.

Боротьба за реформи

Країна ще має значні резерви, які використовуються головним чином для покриття дефіциту бюджету та вирішення короткострокових завдань. Поки ці фонди не вичерпані, влада шукає вихід з положення. Зараз за звання головних реформаторів в країні борються два угруповання економістів: колишнього міністра фінансів Олексія Кудріна і столипінська на чолі з бізнес-омбудсменом Борисом Титовим. Обидві за дорученням Володимира Путіна повинні підготувати альтернативні соціально-економічні програми розвитку держави на роки вперед. Можна сказати, чий документ більше сподобається президенту, той і переможе.

Поки «Столипінський клуб» просунувся далі конкурентів. Його експерти вже підготували «першочергові заходи», реалізація яких розрахована до липня 2017 року. Велику середньострокову програму вони представлять в грудні 2016 року. Приблизно на 3-5 місяців раніше, чим це зробить команда Олексія Кудріна.

Важливо, що столипінци свої документи розробляють разом з урядом. У спільних нарадах беруть участь представники всього економічного блоку на рівні заст. міністра.

Звичайно, це не означає, що всі ідеї будуть обов’язково прийняті. Наприклад, створена «адміністрація зростання», підпорядкована особисто президенту. Уряд відсунутий на другий план, кинувши виключно на текучку.

Швидше за все, обмежаться докапіталізацію різних фондів підтримки промисловості, малого та середнього бізнесу, мономіст і т. Д. Можливо, створять новий фонд пільгового кредитування або субсидування сільського господарства. І навіть введуть якісь податкові преференції для нових країн і виробництв.

Втім, найважливіше питання для розвитку реального сектора поки залишається відкритим. Що буде з ключовою ставкою? Знизять її до рівня інфляції або навіть нижче?

Тези першочергових заходів «столипінського клубу» щодо відновлення зростання і недопущення подальшого падіння рівня життя громадян.

Створити центр управління розвитком – «адміністрацію зростання»:

– Відокремити управління стратегічним розвитком (обов’язок «адміністрації зростання») від управління поточним станом економіки (обов’язок Уряду РФ);

– наділити «адміністрацію зростання» особливими повноваженнями з проведення реформ, підпорядкувати її Президенту РФ;

– роботу «адміністрації зростання» будувати на базі проектного управління та діючої динамічної моделі міжгалузевих балансів.

До кінця 2016 року знизити ключову ставку до 7-8% (інфляція в серпні склала 6,6%). Послідовно і поступово знижувати ключову ставку до рівня 4,5-5,5%. У разі якщо інфляція в 2017 році буде нижчим 4%, продовжувати зниження до 2-2,5%.

Забезпечити доступне кредитування реального сектора (0,8-1 трлн руб.). Збільшити обсяг фінансування ключових інститутів розвитку: Фонду розвитку промисловості, Російського експортного центру, Фонду розвитку мономіст, АТ «Корпорація МСП». Створити агентство поганих боргів підприємств, банк муніципальної інфраструктури, фонд розвитку сільського господарства.

Надати податкові пільги для нових країн і виробництв (на суму не менше 100 млрд гривень).