Які таємниці приховує трирічний бюджет
«Ваша цифра висока, ну а наша вище, ваша взята зі стелі, ну а наша – з даху» – ця фраза від голови комітету Держдуми з бюджету і податків Андрія Макарова стала своєрідним девізом другого читання. Саме на Макарова припав головний удар парламентаріїв, зацікавлених в просуванні своїх поправок. До нього від нападок законодавців відбивався перший віце-прем’єр, міністр фінансів Антон Силуанов. Втім, він цього разу здебільшого лише пасивно вислуховував пропозиції народних обранців. Макаров ж охоче взяв на себе роль хранителя засобів скарбниці. Спікер Держдуми В’ячеслав Володін навіть запропонував Андрію Макарову пересісти в президію, так як відразу було ясно, що обговорення займе кілька годин. «Спасибі, але, якщо я зараз пересяду, завтра все ЗМІ напишуть, що Макаров сіл ближче до Сілуанову, щоб той йому підказував», – відповів глава профільного комітету і залишився стояти на трибуні. Воно й зрозуміло: за ним бюджет, відступати нікуди. А тим часом його колеги лобіювали свої поправки в документ і сипали цифрами. За даними Макарова, до другого читання проекту надійшло 462 поправки від уряду і понад 200 – від депутатів.
Але далеко не всі з них пройшли жорсткий відбір профільного комітету. В результаті велика частина дискусії була присвячена розбору 187 поправок, які забракували. Парламентарії спробували знову проштовхнути свої пропозиції. Наприклад, глава комітету з житлової політики і ЖКГ «есер» Галина Хованська запропонувала збільшити суму на розселення аварійного фонду. У відповідь Макаров зауважив: вона пропонує знайти засоби, яких сьогодні немає в національному проекті щодо розселення аварійного житла. «Комітет пропонує відхилити», – відрізав Макаров. Відстояти Хованская також спробувала фінансування найму житла для дітей-сиріт. Але і тут її опонент був непохитний. З жорстким «ні» зіткнувся також Володимир Кашин з КПРФ, який запропонував збільшити видатки на підтримку виробників сільгосптехніки до 15 млрд гривень.
Втім, були серед поправок і ті, які слуги народу все ж прийняли. Пощастило якраз тим, які рекомендував профільний комітет. Зокрема, в 2019 році регіони додатково отримають 100 млрд гривень на компенсацію витрат, пов’язаних з підвищенням оплати праці бюджетників. Ще 36,1 млрд гривень направлять в дитячі сади. Додаткові 3 млрд гривень регіони отримають на навчальні місця в сільських і селищних школах. «В цілому сума засобів на створення сучасних шкіл складе 49 млрд гривень», – повідомив Володін. За його словами, також 25,6 млрд гривень піде на оснащення медичних організацій, які надають допомогу онкохворим.
Андрій Макаров додав, що в найближчі три роки на реалізацію нацпроектів направлять порядку 5,7 трлн гривень. Взагалі ж, за словами Володіна, головними цілями змін до другого читання стали підвищення якості життя та соціального захисту людей, а також підтримка регіонів.
Однак, за словами директора Інституту актуальною економіки Микити Ісаєва, «прийняття бюджету в Держдумі – це фарс і неабияк набридла всім формальність». «Депутати взагалі не вникають в суть документа. Вони голосують на тій підставі, що профільний комітет рекомендував поправки до схвалення. Точно так же всі інші пропозиції депутатів автоматично відхиляються », – вважає експерт.
За його словами, зараз влада починає усвідомлювати, що нафта – головне джерело бюджетних доходів – більше не буде дорогою, як раніше. Якщо згідно з першою версією документа в Фонді національного добробуту планували накопичити 14,3 трлн гривень, то тепер розраховують тільки на 11,5 трлн. «Нафта, ціна якої обрушилася 13 листопада, змусить до третього читання переглянути прогноз по курсу гривні і параметри профіциту на 2019 рік. В іншому випадку ми побачимо зростання фактичного дефіциту бюджету і вибивання відсутніх грошей з кишень населення і підприємців », – вважає Ісаєв.
