“Роздача грошей населенню не спрацює”
Звідки такий песимізм? А ось звідки. Кожне третє підприємство в країні знаходиться на межі банкрутства. Через пандемії, сукупний прибуток у малих і середніх підприємців скоротилася майже на 70%. А адже багато в чому саме підприємства забезпечують робочими місцями населення.
Здавалося б, це ще не катастрофа, бували часи і гірше. Адже Росія має величезний економічний потенціал. Але все впирається в низьку купівельну спроможність населення.
Хоча, якщо пам’ятаєте, в федеральному плані виходу Росії з нинішньої важкої економічної кризи все розписано по поличках. Як в країні поетапно будуть рости зарплати і знижуватися армія безробітних. І що вже до кінця 2022 року ми вийдемо на докризовий рівень, коли ми ще нічого не знали про пандемію.
– Так, уряд має такий план виходу з кризи, тільки ми про нього нічого не знаємо, – каже відомий економіст Микита Масленников.
– Як не знаємо? Він був опублікований, навколо нього навіть йшли дискусії, суперечки …
– План вирішено доопрацювати, є доручення президента по створенню єдиного плану, з ув’язкою реалізації національних проектів.
Словом, сьогодні багато незрозумілого і розмитого. Але справа навіть не в цьому. Криза нікуди не зник, він триває. Відновлювальний процес економіки йде досить мляво, ми не бачимо V-образного відскоку з виходом показників на докризові рубежі.
Не зрозуміло, як бізнес почне відновлюватися. На мій погляд, він не готовий до підвищення ділової активності, не знає, з якими правилами гри зіткнеться надалі.
Думаю, відновлення економіки можна очікувати в кращому випадку за межами 2022 року. Звичайно, в такій ситуації важко прогнозувати реальне зростання зарплат. Добре, якщо він позначиться до кінця року, але його темпи будуть вкрай низькими. Уже сьогодні, у порівнянні з минулим роком, відзначається 2-кратне зниження темпів зростання.
Загалом, ми миримося з більш низькими зарплатами, але за умови збереження робочих місць.
– А що буде з безробіттям, які перспективи?
– Вибухового зростання в 8-12%, як припускають деякі аналітики, навряд чи станеться. Але невідомо, на якому рівні і як довго збережеться нинішній рівень безробіття. Триразове збільшення розміру мінімальної допомоги по безробіттю на час пандемії викликав різке зростання офіційних реєстрацій в службах зайнятості.
Рано чи пізно нам доведеться продовжувати або не продовжувати дію цієї максимальної надбавки.
Значна частина населення буде як і раніше перебувати в умовах стресу.
– За яких обставин цю надбавку до посібника можуть скасувати, повернути в докризові часи? Коли економіка піде в зростання? Або через відсутність грошей в бюджеті?
– У бюджеті гроші є. Резервний фонд уряду становить 1,8 трлн. гривень. Це як раз на антикризову підтримку, в тому числі на допомогу і різні виплати.
Коли будуть прийняті такі рішення і на підставі чого сказати важко. Є відчуття, що вибухового зростання безробіття не буде, хоча додаткових черг на біржі праці виключати не можна.
– Але як підвищити купівельну спроможність населення, щоб розігнати економіку? Ввести нові посібники, додаткові виплати?
– Це класика жанру. Давайте роздамо гроші громадянам, вони всі побіжать в магазини за товарами. На практиці таке не виходить. Карантинна підтримка населення себе вже реалізувала. Безумовно, і далі необхідна цільова і адресна допомога малозабезпеченим, окремих верств населення. Але купівельний попит залежить від того, скільки людина заробляє. А це в свою чергу залежить від відновлення економіки.
Рівень бюджетної підтримки на 2022 рік поки не визначений. За проектом Мінфіну, витрати держави в майбутньому році скоротяться на 1,4 трлн. гривень. Це, як ви розумієте, не дуже стимулює економіку.
В уряду є хороші радикальні плани щодо виходу з кризи. Вони вже повинні працювати в повну силу і приносити ефект. Але плани ці поки тільки на стадії обговорення.
