Навіщо гітлер наказав знищити лабораторію чаю в селі копор’є – цікаві факти
Влітку 1941 року на підступах до Ленінграда йшли запеклі бої. Несподівано, танкове наступ гітлерівської армії було призупинено, а генерал-фельдмаршал фон Леєб, який командував групою армій «Північ», отримав дивний наказ – направити танки не на Ленінград, а в село Копор’є, для знищення об’єкта під кодовою назвою «Ріка життя».
Що ж знаходилося на даному об’єкті, і чому заради його знищення довелося відвернути серйозні сили німецької армії? Відразу слід сказати, що ніякого виробництва надсекретного зброї там не було, в Копор’є перебувала експериментальна лабораторія з виробництва трав’яних напоїв по стародавнім російським рецептам.
Виходить, що ця лабораторія була небезпечнішою, чим багато військові заводи?
Село Копорье здавна славилося напоєм, який виготовлявся з рослини під назвою кипрей вузьколистий, більше відомого в народі як «іван-чай». Більш того, чай так і називали – «Копорський», адже саме тут чай виробляли тоннами і продавали його не тільки по Росії, але і вивозили за кордон. У тому числі і в Англію, а вже англійці толк в чаї розуміють.
Чим же так розлютив цей нешкідливий напій Гітлера? Справа в тому, що російські травники вважали цей чай джерелом бадьорості, здоров’я і довголіття. Неможливо перелічити всі хвороби, при яких рекомендували регулярно приймати цей чай. За кордоном Копорський чай був настільки популярний, що міг підірвати навіть фінансове благополуччя Ост-Індської компанії, яка займалася постачанням індійського чаю в Європу.
У другій половині XIX століття компанія домоглася того, щоб закупівлі російського чай, як ще називали в Європі Копорський чай, були значно скорочені. Для цього довелося навіть піти на хитрість: в газетах почали з’являтися статті про те, що російські, для перетирання чаю, використовують білу глину, яка, мовляв, може завдати непоправної шкоди здоров’ю.
А після Жовтневої революції відносини між Радянською Росією і колишніми союзниками по Антанті зіпсувалися, експорт Копорской чаю припинився, і багатовікової бізнес села зовсім заглох.
Правда, незабаром більшовики зрозуміли, що напої, виготовлені на основі трав, можуть стати відмінним засобом для зміцнення здоров’я радянського народу, а також підвищити витривалість бійців Червоної Армії. В результаті, в Копор’є була відкрита лабораторія, яка працює над відновленням стародавніх рецептів.
На початку вересня 1941 німці увірвалися в Копор’є, знесли лабораторію і гусеницями танків знищили поля, на яких зростав іван-чай. Село на два з половиною роки виявилося в окупації, звільнили Копорье тільки в січні 1944 року. Ймовірно, чутки про користь Копорской чаю настільки схвилювали Гітлера, що він вирішив навіть на час поміняти плани із захоплення Ленінграда, тільки для того, щоб знищити лабораторію в Копор’є.
Вміст вітаміну С в іван-чай вище, чим у шипшині. Крім того, в ньому відсутні кофеїн і танін, які пригнічують нервову систему. Копорский чай нормалізує сон і знижує нервозність.
