Грошей на всіх пенсіонерів не вистачить

Як наголошується в доповіді, що народилися в 2017 році з високою ймовірністю будуть жити понад сто років, проте до цих пір невідомо, як таке довге життя буде забезпечена у фінансовому плані. В майбутньому населення розвинених країн буде проводити на пенсії істотно більше часу, проте всі сучасні пенсійні системи розраховані не більше чим на 10-15 років життя за рахунок пенсійних виплат. Крім того, якщо зараз в світі на одного пенсіонера припадатиме вісім працюючих, то до 2050 року це співвідношення зміниться до "один до чотирьох".

Пенсійні системи стикаються ще з однією проблемою. В останнє десятиліття стала інвестиційна прибутковість основних фінансових інструментів, що застосовуються для збереження пенсійних накопичень – акцій і облігацій, була нижче історично сформованих (3-5% і 1-3% відповідно). Одночасно зі зниженням прибутковості накопичень росла вартість управління пенсійними засобами. Низька фінансова грамотність, в свою чергу, призвела до того, що хоча половина пенсійних програм в світі є індивідуальні пенсійні плани, в середньому майбутні пенсіонери вносять на свої рахунки на 10-15% менше рекомендованих сум. В результаті, за оцінкою авторів доповіді, розрив між фактичним і необхідним розміром пенсійних накопичень зростає. В цілому по розвиненим країнам він досягає $ 70. трлн, що в півтора рази вище їх сукупного ВВП. До 2050 року, збільшуючись щорічно на 5%, дефіцит досягне $ 400 трлн. Найбільший дефіцит пенсійних засобів – в США, якщо в 2015 році він становив $ 28 трлн, до 2050 року він зросте до $ 137 трлн. Найменший показник у Австралії – в цій країні дефіцит пенсійних накопичень зараз становить $ 1 трлн, у 2050 році він буде на рівні $ 9 трлн. Найбільш високими темпами пенсійний дефіцит зростає в Індії і Китаї – на 10% і 7% відповідно, найменшими – в Японії (2%), Нідерландах (4%) і Великобританії (4%).