Чи не моє)) влітку миша працював в будівельному загоні. Одного разу.

Не моє ))
Влітку Миша працював в будівельному загоні. Одного разу він придумав дотепну, як йому здавалося, жарт. Вночі він відправився до кладовища лякати перехожих.
Але на кладовищі замість полохливих громадян йому попався дільничний інспектор, якому жарт зовсім здалася дотепною. За порушення порядку він оштрафував «небіжчика» на неабияку суму в 25 гривень. На ранок наш герой, визнавши це несправедливим, відправився до дільничного з претензіями.
Але замість капітана Петренко, як значилося в посвідченні міліціонера, в кабінеті дільничного сидів старший лейтенант Миколаїв. Коли йому виклали суть справи, він дуже здивувався і розповів, що колишній дільничний Петренко ось уже два роки як помер. Миша показав квитанцію про сплату штрафу. Вона виявилася справжньою, і дільничний визнав підпис покійного Петренко. Відповідали і його прикмети.
При денному світлі історії про небіжчиків не сприймаються всерйоз; швидше за все, Мішу підняли б на сміх. Розповісти цю історію він зважився тільки двом надійним друзям і знайомому механізаторові, у якого вони втрьох жили. Зійшлися на тому, що це був чийсь спритний обман. Міші хотілося зловити жартівника і теж «пожартувати».
На наступну ніч вони вирушили до кладовища вчотирьох. Знову з’явився привид Петренко. Друзі вже зібралися серйозно з ним поговорити, але за його спиною виросли ще три фігури з червоними пов’язками. Механізатор запинаючись прошепотів, що це дійсно колишній дільничний Петренко, і що двох з дружинників він не знає, а третій хлопець – з сусіднього села, його в минулому році вбили в Афганістані. Заявивши, що зв’язуватися з небіжчиками не бажає, він припустив щодуху додому. У хлопців теж пропало бажання розбиратися з примарами. В результаті всім трьом довелося сплатити штраф, вони були так налякані, що забули запитати, за що. Треба думати, за цікавість.
В чому справа, Міша дізнався тільки через рік, коли знову приїхав сюди з загоном. Петренко був справжнім, але за два роки до того він не помер, а був переведений в РВВС і переїхав до райцентру. Там він служив інспектором з профілактики та іноді навідувався в рідне село.
Петренко був на хорошому рахунку у начальства: безрезультатних рейдів у нього не було.