Біорезонансна терапія: в ритмі життя
Біорезонансна терапія в сучасній медицині знаходить самі похвальні відгуки з боку переважної більшості медичних експертів, особливо тих, хто віддає перевагу терапевтичних методів, спрямованим не стільки на лікування хвороби, скільки на посилення власних відновлювальних здібностей людського організму.
Саме цей принцип і лежить в основі біорезонансної терапії. Однак щоб розібратися в цьому, необхідно трохи згадати уроки фізики.
Як випливає з назви даного лікувального методу, біорезонансна терапія заснована на такому фізичному явищі, як резонанс, тобто посилення амплітуди коливання при впливі зовнішніх коливань тієї ж самої (або кратної) частоти. Щоб краще зрозуміти це явище, уявіть собі дерев’яну дошку, що лежить на двох опорах: один кінець дошки лежить на одній опорі, другий кінець – на інший. Тепер уявіть стоїть на середині цієї дошки хлопчика. Дошка, природно, прогинається. Тепер, якщо хлопчик підстрибне, дошка почне здійснювати вібраційні коливання. Якщо хлопчик під час свого «приземлення» зустрінеться з дошкою в момент її максимального прогинання (тобто коли дошка виявиться в тому ж положенні, що і до стрибка), це буде означати, що стрибок хлопчика і коливання дошки вступили в резонанс. В результаті амплітуда коливання дошки посилюється, а наступний стрибок буде сильніший і вищий. Якщо ж «приземлення» відбувається на вигнувшісь дошку, амплітуда різко гаситься аж до повного припинення коливання.
На перший погляд, розглянутий нами приклад не має абсолютно ніякого відношення до фізіології людини і, тим більше, до лікування різних захворювань. Однак це лише на перший погляд. Справа в тому, що кожна клітинка нашого організму здійснює аналогічні коливання, викликані протікають в тканинах фізіологічними процесами. Причому здорові клітини мають одну частоту коливань, а «хворі» – зовсім іншу. Це спостереження дозволило зробити висновок, що відновлення природних коливальних параметрів, властивих здоровим клітинам, сприяє і відновлення нормального функціонування патологічно змінених клітин, що надалі підтвердилося практичним використанням методів біорезонансної терапії в лікуванні різних захворювань. В рівній мірі вірна і зворотна ситуація: зміна періодичності коливань за допомогою зовнішніх впливів погіршує роботу клітин. У зв’язку з цим величезне практичне значення має те, що певними характеристиками електромагнітних коливань володіють не тільки клітини людського організму, але і будь-яка біологічна система, в тому числі хвороботворний мікроб. При цьому частота коливань у збудників хвороби і у клітин людини дуже сильно відрізняються: якщо мікроби «вібрують» з частотою близько 0,8 – 0,9 мегагерц, то межі коливань людських тканин складають 7,5 – 9,5 мегагерц. Це дозволяє впливати на патогенний мікроорганізм високочастотними коливаннями, не завдаючи ніякої шкоди самому пацієнту. У той же час такі частоти гасять електромагнітні коливання збудника, перешкоджаючи його нормальному розвитку і життєдіяльності.
Яким же чином здійснюється біорезонансна терапія? Для цього існує кілька способів. Один з них – це реєстрація частоти електромагнітних коливань, які генеруються фізіологічно здоровими клітинами будь-якого органу, і вплив цими коливаннями на патологічно змінений відповідний орган. Ще більш перспективним представляється метод, при якому реєструється сигнал від патологічного елемента, будь-то інфекційний збудник, пухлинне утворення або алергічний процес. Потім цей сигнал перетворюється в особливий спосіб, змінюючи свою полярність на протилежну, і знову посилається в патологічний ділянку. Ефект буде таким же, як при зіткненні двох морських хвиль однакової висоти і швидкості переміщення, тобто одна хвиля повністю погасить іншу.
Унікальність біорезонансної терапії в тому, що вона є універсальним методом лікування практично будь-якого захворювання. Крім того, у методу немає протипоказань і побічних ефектів, і він може використовуватися як самостійно, так і в комплексі з іншими методами лікування, помітно підсилюючи загальний терапевтичний ефект.
