Тут навіть алмаз в засіках не допоможе.
Шановний% username%, мова піде про 2-ух замках, які перебували досить далеко один від одного, власники яких ненавиділи один одного, які розрізнялися багато в чому і були подібні в деяких деталях.
Для мене ця історія з 2-ма замками почалася з книжки "цивілізація" Ніала Фергюсона, яку я рекомендую вам всім прочитати, якщо буде на той час. Згідно цій книзі нам всім необхідно невідкладно вивчати китайську (хай вибачить нас Japonist), благо швидко все будемо ходити до них на поклін. Гаразд Не буду відхилятися від теми поста.
Отже, у вищезгаданій книзі є глава де порівнюються два володаря, 1-ий – король Фрідріх II, 2-ий – султан Осман III. Порівнювати цих людей досить важко – Фрідріх, зробив чудових справ багато за свого життя чим і заслужив приставку "Великий"(Бажаючи, у нього було прізвисько і "Старий Фріц" але не будемо згадувати про це), інший же: Осман – сіре плямочка яке і в підметки не годилося своїм предкам.
Що єднало цих людей: то, що два ненавиділи дам. Вважається, що Фрідріх був: за твердженнями деяких – нетрадиційної орієнтації, але на думку більшості – і зовсім імпотентом (завдяки безуспішною операції по усуненню деякої венеричною хвороби; до речі подейкували що заразив його один сміливий барабанщик). Дружину мав, але її ненавидів. Дітей (і навіть злочинно народжених, що було нормою для таких осіб в ті часи, наприклад як у сучасника Августа Сильного який мав їх аж 365) не мав. Що стосується Османа, так цей зовсім до того ненавидів дам що повелів пришити срібні монети до своїх сандаль щоб брязкотом оних сповіщати про власний наближенні в коридорах Гарему. Наложниці почувши дзвін бігали і ховалися хто куди – аби не здатися на очі султанові.
Тут Фрідріх і Осман були схожі, а ось в музиці – різнилися неймовірно. Фрідріх був музикантом, музиціював відмінно на флейті. А ось Осман, на відміну від власних музичних попередників, музику ненавидів – всіх музикантів із замку вигнав. Ну добре про музику – повернемося до замків.
Осман практично все своє життя провів за гратами в замку Топкапи, в тому самому де зберігається алмаз в 86 карат на ім’я (або найменуванням)"Кашикчи", що в перекладі – ложки, тому що виміняли за все на 3 деревні ложки у нехитрого рибалки який вважає що відшукав звичайне скло. Уявіть величезний палац і з музики лише дзвін срібних монет на сандалях султана. Тут навіть алмаз в засіках не допоможе.
А ось з іншим замком, який був спроектований самим Фрідріхом, теж цікава ситуація. Фрідріх назвав його Сан-Сусі, що в перекладі з Французького значить "без турбот". І правильно, палац був місцем відпочинку короля. Що цікаво, дам сюди зовсім не пускали – ну це і так зрозуміло, Фрідріху вони були байдужі.
Хоча ось з ім’ям замка теж неув’язочка виходить. Фрідріх наказував назву замку на фасаді написати ось в такому вигляді: Sans, Souci. Чому? Що там робить кома і крапка? Чому не "Sans Souci"?Я мислю, тут Фрідріх грав словами, точніше знаками пунктуації. Кома, по Французски: "virgule", походить від латинського "virgula", що в перекладі на россійський значить "маленький сучок" або "маленька гілочка". Тобто – якщо прочитати те, що написав Фрідріх, вийде: "без коми(Тобто маленького сучка) турботи точка, крапка(Ну або закінчуються)". Хіба не смішно?
На Фрідріха відсутність цього "маленького сучка"(Ну або його неробочий стан) впливало з величезною силою. Людина стала Великим.
Ось як було з "сучком" у Османа – історія замовчує. Відомо одне, що цей великим не став. Та й схожий був, так вибачать мене Османолюби, на подушечку.
Так що,% юзернейм%, якою б не був у тебе палац, що Сан-Сусі, що Топкапи, і якою б не був у тебе "сучок" – однозначно і ніби як-би: No Woman no Cry!
