Самооцінка дитини: як підвищити низьку самооцінку дитині 10 років? Як виховати впевнену у собі хлопчика 8 і 9 років?

Психологія – одна з найцікавіших і швидко розвиваються наук. В ній можна виділити окрему галузь – дитячу психологію. На сьогоднішній день однією з найважливіших концепцій в рамках дитячої психології вважається самооцінка дитини. У нашому матеріалі ми детальніше познайомимося з цим поняттям.

Самооцінка – це суб’єктивна оцінка особистості. Вона формується в дитячому віці і існує протягом усього життя. При цьому дана характеристика нашої особистості з часом може модифікуватися.

Існує кілька категорій самооцінки. Вони однакові для всіх людей: для хлопчиків і дівчаток, молодших і старших школярів, дітей 8, 9, 10 років і старше. Розглянемо види самооцінки більш докладно.

Діти з низькою самооцінкою не впевнені у собі і своїх рішеннях, надмірно сором’язливі і обережні, а також потребують постійного схвалення, підтримки та похвали. Вони швидко і легко піддаються впливу оточуючих людей, а тому нерідко виявляються членами поганих компаній. Занижена самооцінка може виникнути у зв’язку з тим, що вчителі, батьки та друзі постійно жартують над дитиною та її невдачами. Звик до такого ставлення дитина намагається досягти своїх цілей всіма можливими засобами.

Діти з завищеною оцінкою зарозумілі і звикли дивитися на всіх звисока (на друзів, батьків, вчителів тощо). Вони постійно намагаються переконати оточуючих у своїй бездоганності. У зв’язку з цим дуже часто діти залишаються самотніми і не мають друзів.

У дворічних дітей із завищеною самооцінкою дуже часто розвивається комплекс переваги «я краще всіх». Дитина, яка вважає себе краще інших, схильний перебільшувати свої достоїнства і применшувати недоліки. У тому випадку, якщо він відчуває якісь невдачі у своїх починаннях,дитина починає звинувачувати весь навколишній світ і зовнішні обставини, але ніколи не визнає власної провини. Крім того, малюк не сприймає критику.

Адекватна (або позитивна) самооцінка повністю відповідає реальному стану справ. Дитина, який оцінює себе адекватно, вважає, що він знаходиться на одному рівні зі своїми однолітками: не вище і не нижче їх. Такий дитина адекватно сприймає критику на свою сторону, прагне до розвитку і самовдосконалення. Він знаходиться в гармонійних і стабільних відносинах з собою. Володіючи адекватним рівнем самооцінки, дитина впевнений в собі і своїх вчинках. Він активно і успішно розвивається у всіх сферах життя: в навчанні, хобі, стосунки зі своєю сім’єю, оточуючими людьми.

Грамотний аналіз рівня самооцінки дитини – це найважливіша частина в його вихованні.

Якщо ви помітили, що ваша дитина має неадекватною самооцінкою, то ви повинні йому допомогти. Так, для того щоб підвищити впевненість, підняти, зміцнити або виправити самооцінку малюка, необхідно дотримуватись певних рекомендацій психологів. Тільки так ви зможете виховати дорослої людини з позитивним почуттям власної гідності.

• Не використовуйте «ярлики». В ході сварки або конфлікту батьки схильні привласнювати своєму малюкові різні ярлики (наприклад, «ледар» або «недотепа»). Це робити суворо заборонено. Якщо дитина на регулярній основі чує подібні висловлювання на свою адресу, то він автоматично сприймає їх як правдиві, а небажану поведінку продовжує закріплюватися.
• Не сваріть за невдачі у навчанні. Двійка за неправильно виконане вправу з російської мови або приклад з математики – це не привід зруйнувати самооцінку вашої дитини. Багатьом дітям важко дається процес навчання, а ваші скандали і крики можуть тільки ще більше посилити негатив. У таких ситуаціях ви повинні підтримувати і мотивувати своє чадо.
• Давайте можливість висловити свою думку. Дитина має право на свою думку як у повсякденному житті, так і в ході сварки. Не намагайтеся чинити на малюка тиск. Крім того, завжди вислуховуйте виправдання і точку зору свого малюка.
• Постійно розмовляйте з дитиною. На регулярній основі дізнавайтеся про те, що думає і відчуває дитина, що відбувається в його житті. Ні в якому разі не уникайте складних і делікатних тем. Чесно і щиро відповідайте на питання свого чада.
• Хваліть малюка. Дуже часто батьки, які бояться розвинути в дитині завищену оцінку, уникають слів похвали і підтримки. Такий підхід може привести до розвитку протилежного явища – надто низької самооцінки.
• Використовуйте слова-установки. Щодня у вашому будинку повинні вимовлятися фрази, які дають зрозуміти малюкові, що вдома він любимо і бажаний, він завжди в безпеці, його вислухають і підтримають. До таких фразах можна віднести: «ми розуміємо тебе», «ми завжди захистимо тебе», «ми довіряємо тобі» і т. д.
• Давайте дитині завдання. Для того щоб малюк відчував почуття виконаного обов’язку, почуття завершеності, довіряйте йому виконання невеликих завдань по дому. Наприклад, зробіть його відповідальним за прибирання в своїй кімнаті або за годування кота. Контролюйте виконання завдань максимально непомітно, тоді дитина буде відчувати себе самостійною і самодостатньою особистістю.
• Вчіть, що невдача – це частина життя. Не слід ігнорувати програші і промахи малюка. Поясніть йому, що кожна невдача – це новий досвід, а також можливість винести цінний урок.
• Створити гармонійну обстановку будинку. Не секрет, що діти, які виросли в сім’ї, де постійно скандалять, лаються і не поважають інтереси один одного, схильні мати неадекватною самооцінкою. Тому у своєму будинку ви повинні створити максимально сприятливу і гармонійну обстановку, де дитина буде відчувати себе добре.
• Розвивайте таланти малюка. Якщо ви помітили, що ваша дитина увесь вільний час малює – віддайте його в художню школу. Якщо малюк виявляє бажання співати або танцювати – відведіть його у відповідний гурток. Намагайтеся всебічно розвивати особистість вашого чада, робіть акцент на його сильних сторонах і уміннях.

Зруйнувати дитячу самооцінку можуть батьки. У зв’язку з тим, що особливості розвитку дитини безпосередньо залежать від психологічного клімату, обстановки в сім’ї, психологи приходять до висновку, що часто батьки – це саме ті люди, які занижують або, навпаки, завищують самооцінку дитини.

Розглянемо найпоширеніші помилки виховання.

• Концентрація на негативі. Батьки приділяють пильну увагу невдач і помилок малюка, а будь-який успіх сприймають як само собою зрозуміле явище. Крім того, критикуючи дитини, батьки часто не пропонують допомоги або шляхів вирішення, що тільки посилює і без того негативну ситуацію.
• Порівняння з іншими дітьми. Порівняння з іншими дітьми – це завжди погана затія. При цьому це стосується як негативних, так і позитивних прикладів. Пам’ятайте, що ваша дитина – це окрема самодостатня особистість.
• Тотальний контроль. Дитина повинна самостійно виконувати ті завдання, якими він вже навчений. Не втручайтеся в подібні ситуації і дозвольте дитині самостійно допустити деякі помилки. Надмірна опіка і контроль, приводять до того, що дитина починає думати, що у нього нічого не виходить самостійно.
• Публічні зауваження. У тому випадку, якщо ваша дитина повів себе неправильно, не варто публічно його сварити або лаяти. Всі розмови повинні відбуватися без зайвих свідків.

Розглянемо кілька рекомендацій психологів, що стосуються правильного виховання дітей.

• Батьки повинні проявляти по відношенню до свого малюка абсолютну і безумовну любов. Сприймайте малюка таким, який він є, з усіма його перевагами і недоліками.
• Акцентуйте увагу на сильні сторони дитини і на його успіхи, а з кожної невдачі допомагайте винести урок на майбутнє. Заохочуйте своє чадо у всіх його починаннях.
• Прагнете розвивати у малюка різні здібності і таланти. При цьому ці навички не повинні бути практичними.
• Завжди надавайте малюку вибір – це формує у нього здатність приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність. Таким чином ви формуєте зрілу та самодостатню особистість.
• Вчіть дитину самостійно вирішувати свої проблеми.
• Розвивайте у дитини почуття толерантності. Вчіть його тому, що він повинен піклуватися не тільки про себе, але і про оточуючих.
• Якщо дитина хоче спробувати себе в чомусь новому і відповідальному (наприклад, він мріє завести собаку), то вам слід пояснити йому всі складнощі, з якими він може зіткнутися (наприклад, ранній підйом і постійні прогулянки з твариною).
• Важливе значення мають також і ваша особиста самооцінка, і ваше ставлення до життя. Якщо малюк бачить, що його батьки налаштовані песимістично, постійно скаржаться і в цілому задоволені своїм життям, то він буде слідувати таким же поведінковим моделям. Пам’ятайте про це.

Самооцінка – це найважливіший показник психологічного здоров’я маленької людини. Це явище, яке характерне для людей всіх віків, тому невпевнений у собі школяр стане дорослим, який не зможе досягти поставлених цілей і буде постійно розчарований у своєму житті.