Педагог-організатор: посадова інструкція викладачів-організаторів у школі. Освіту. Обов’язки на роботі

Педагог-організатор є практично в кожній школі, але навіть не всякий колега цього спеціаліста з точністю сформулює його професійні обов’язки. Між тим ця посада дала відмінний старт величезній кількості людей, які прославили себе на ниві педагогіки і не тільки. Це дійсно цікава сфера діяльності, вона ідеально підходить ініціативним, творчим, шукають, не готовим до рутини людям.

Педагог-організатор – фахівець, який повинен мати середньо-спеціальна або вища педагогічна освіта. Призначає або звільняє від цієї посади, як і від будь-якої іншої, директор навчального закладу.

Все те, що за звичкою багато хто до цих пір називають «громадським життям школи», лежить на плечах педагога-організатора. Безумовно, в більшості випадків він працює в парі з заступником директора з виховної роботи. Але так як той є посадовою особою, дуже багато часу приділяє звітної документації, роботи з сім’ями, всі позаурочні заходи координує в основному педагог-організатор.

Є стійка думка, що на цій посаді можуть працювати тільки молоді. Звичайно, це не більше ніж стереотип, хоча не без логічного обґрунтування. Дорослішаючи, педагоги прагнуть до професійного зростання, багато хто йде з посади педагога-організатора на «предмет» або стають тим же заступником директора. Але є люди, які довгі роки залишаються відданими посаді педагога-організатора, тому що люблять цю творчу і активну роботу.

В стандартному договорі прописані посадові обов’язки розглянутого спеціаліста. Людина, що претендує на цю посаду, уважно знайомиться з цим переліком.

Що він повинен робити:

• сприяти розвитку особистості дітей, їх задатків і талантів, підвищення загальної культури учнів;
• дослідити вікові та супутні психологічні особливості хлопців, вивчати їхні інтереси і потреби;
• формувати умови для творчої діяльності дитини, для реалізації талантів і умінь дітей;
• планувати роботу гуртків, студій, а також клубів та об’єднань за інтересами;
• організовувати різноспрямовану індивідуальну і колективну діяльність дітей і дорослих;
• вести роботу по пріоритетному профілем діяльності школи (наприклад, екологічного);
• організовувати заходи згідно з календарним планом виховної роботи: вечори, свята, походи, фестивалі, конкурси, екскурсії;
• підтримувати найцікавіші дитячі ініціативи;
• сприяти реалізації прав дитини в створених в школі дитячих об’єднаннях і організаціях;
• залучати до роботи колег з спортивної, культурної сфер;
• залучати до спільної соціально значущої роботи батьків, громадськість;
• організовувати канікулярний відпочинок учнів;
• нести відповідальність за життя та здоров’я підопічних.

Треба зазначити, що, крім обов’язків, у педагога-організатора є і права. Зокрема, він має право знайомитися з проектами рішень керівників навчального закладу. Він може вносити на розгляд ініціативи, які можуть поліпшити освітній процес. Має право педагог-організатор і залучати колег до вирішення загальних значущих завдань. Нарешті, педагог-організатор має право вимагати від начальника УО сприяння у виконанні ним своїх посадових обов’язків.

Прописано в посадовій інструкції і відповідальність фахівця. Педагог-організатор відповідає за недостатнє дотримання посадових обов’язків, за правопорушення та заподіяння матеріального збитку.

Варто відзначити, що те, що прописано в договорі працівника, дуже важливо: ці перерахування зі списку сам фахівець повинен добре знати. Не секрет, що багато педагоги ставлять підпис в договорі, буквально не дивлячись.

Хороший педагог-організатор – це фахівець, який вміло використовує свій професійний досвід, відстежує актуальні педагогічні тенденції і володіє такими особистими якостями, які допомагають йому в роботі.

Перш за все, людина з педагогічною освітою повинен чітко знати педагогіку і дитячу психологію. Це професійний базис. Без цього важко працювати з дитячим колективом так, щоб це було ефективно, творчо, цікаво.

Педагогу-організатору можуть допомогти в роботі певні навички.

• Педагогічні здібності. Крім теорії, спеціаліст повинен мати практичний досвід у педагогіці. А якщо його немає (або мало), на допомогу приходять педагогічні здібності. Вони є у багатьох, але їх потрібно розвивати. Людина, що володіє цими здібностями, може працювати з великим дитячим колективом, при цьому не забуваючи про індивідуалізації освітнього процесу. Це людина з хорошими організаторськими здібностями, розвиненим творчим мисленням, професійною спостережливістю. Він здатний аналізувати і узагальнювати інформацію, проектувати і створювати методичні розробки.
• Навички публічних виступів. Педагогу-організатору часто доводиться вести концерти і шкільні конкурси, проводити святкові лінійки, мітинги, вечори, зустрічі випускників. Йому деколи доводиться виступати на батьківських зборах (у тому числі і загальношкільних), на педрадах, семінарах, зустрічах з колегами з інших шкіл. Все це вимагає від фахівця уміння правильно себе подати (навички самопрезентації), вибудувати хід виступу, цікаво і змістовно піднести текст повідомлення. Боятися, соромитися, тихо або невиразно говорити може хто завгодно, але тільки не педагог-організатор.

В іншому випадку його просто не будуть слухати. А адже в якомусь сенсі організатор є ватажком, лідером, який повинен вести колектив за собою. На щастя, навички публічних виступів тренуються. Навіть онлайн-курси здатні «розговорити» тих, хто дуже цього боїться.

• Творче мислення. Конкурси, акції, проекти, свята – на педагога-організатора вони сиплються нескінченним потоком. І якщо «творчі скриплять пружини», людина просто не витримає цієї лавини. Для професіонала така обстановка – норма, форма життя. Він упевнено себе почуває, навіть якщо в голові треба тримати відразу кілька сценаріїв, заявок, ідей. Жити в такому темпі легше творчим людям, яким не потрібно кілька ночей сидіти над двухстраничным сценарієм. Легкі на створення ідей, швидкі в реакції на черговий творчий виклик, педагоги-організатори встигають все.
• Вміння працювати в умовах багатозадачності. Робота педагога-організатора не рутинна – в ній присутні елементи, які не будуть повторюватися день у день. Звичайно, багато циклічно, планові заходи часто повторюють один одного. Але це залежить від погляду на професію самого фахівця. Той, хто ініціативний, не позбавлений перфекціонізму і за нові заходи береться з натхненням, у того відмінно виходять навіть не найцікавіші, на перший погляд, проекти.

І при цьому паралельно доводиться вести відразу кілька справ: планувати День учителя, наприклад, знімати шкільні новини, готуватися до конкурсу екологічної медіапродукції, влаштовувати інтелектуальний турнір для початкової школи… Безумовно, не всі можуть працювати так.

• Педагогічний такт. Професія педагога, і це відомо всім, пов’язана з високим професійним стресом, з «вигоранням». Діти можуть маніпулювати дорослими, вести себе не завжди передбачувано і часто грубо, по-хамськи. Педагог не має права зриватися на них, переходити на крик і образи. Він не може вигнати дитину з класу (адже відповідає за його життя і здоров’я), не може й сам грюкнути дверима.

Тут працює професіоналізм, емоційна стабільність і педагогічний такт. Там, де звичайний дорослий вийде з себе, педагог включає потрібні прийоми і способи вирішення конфліктної ситуації.

• Знання дитячої психології, застосування на практиці. Вміти бачити і чути дитину, а головне, розуміти його – це не даність. Цього вчаться. Використовуючи наявні знання, педагог-організатор вчасно побачить проблему, виявиться помічником дитині у важкій ситуації, зможе налагодити довірчий контакт з батьками і т. д.

Головна небезпека для практикуючого педагога-організатора – професійне «вигорання». Особливо воно стосується тих фахівців, які прагнуть посісти провідні місця на конкурсах, які позначаються на рейтингу школи. І впоратися з таким пресингом нерідко допомагають особисті якості.

Уважний, відповідальний, енергійний, рефлектуючий – все це можна сказати про хороше педагога-організатора. Проте в роботі йому можуть допомогти і інші якості.

• Комунікабельність. Педагог-організатор – це не кабінетна робота. Доводиться багато спілкуватися, підключати людей до своїх ідей, працювати в партнерстві. Для цього потрібно вміти спілкуватися: знаходити спільні теми, правильно доносити свою думку, вміти надихати й надихатися.
• Відкритість. Діти відчувають щирих і відкритих людей, яким вони можуть довіряти і за ким можуть слідувати. Тому замкнутість і відчуженість – найбільш небажані якості того, хто працює з дітьми.
• Чуйність. Діти несуть у колектив не тільки свої радощі, але й проблеми. Вони можуть їх приховувати, але при цьому демонструвати бажання поділитися тим, що їх хвилює. І хороший педагог обов’язково побачить цей запит. Не проігнорувати його, не залишитися байдужим – це важливе для педагога якість.
• Впевненість у собі. Без неї складно реалізувати педагогічні амбіції. Без неї неможливо повести за собою людей, великий дитячий колектив. Та й відстоювати свої рішення деколи доводиться.

Основна вимога до фахівця – закінчена педагогічна освіта. Конкретно на педагога-організатора у вузах практично не вчать (іноді ця спеціальність фігурує в числі інших при перепідготовці). А ось у педагогічних коледжах вона може йти в якості спеціалізації (наприклад, «Вчитель початкових класів. Педагог-організатор). Навіть якщо людина закінчила педвуз і отримав диплом психолога або викладача психології, він може працювати педагогом-організатором.