Музична родина: майже казкова історія

Кажуть, протилежності сходяться. Але соліста Національного філармонічного оркестру Росії Кирила Солдатова і продюсера Московського міжнародного Дому музики Ольгу Калістратової, навпаки, об’єднала любов до музики.

Перший вихід у світ

– Оля, Кирило, розкажіть трішки про себе.

– Через те, що фактично весь свій час і я, і Кирило проводили на роботі – познайомилися ми там же, в Московському міжнародному Будинку Музики близько 5 років тому. Національний філармонічний оркестр під керуванням В. Співакова, де працює Кирило, теж базується в Будинку Музики, тому всі репетиції і велика частина концертів проходять в його будинку. У Будинку Музики працює понад 1000 співробітників, базуються 3 оркестру, в день проходить мінімум 3 концерти в різних залах, тому потік людей величезний. З Кирилом ми часом перетиналися в коридорах і, як виховані люди, віталися. Я не знала, чим він займається, мала на увазі, що він працює білетером, тому що у нас в Будинку Музики вимогливий відбір в даній службі – все юні і красиві. Але одного разу мені в кабінеті потрапив в руки слушний буклет, де на головній сторінці були крупно поруч 3 фото – Володимира Співакова, Дениса Мацуєва і Кирила Солдатова, після чого мені стало надзвичайно забавно, що я сприймала його за білетера, пізніше ми над цим довго сміялися.

А Кирило мені пізніше говорив, що ще не знаючи мене, бачачи мене часом в Будинку Музики, розмовляв свого друга, що це його майбутня дружина. А власне ми познайомилися, коли я привезла в Будинок Музики кращий в світі ансамбль духових приладів German Brass з Німеччини. Для всіх духовиків вони є зразком, на цьому грунті ми і познайомилися з Кирилом власне. Потім ми почали все частіше зустрічатися і спілкуватися, а через якийсь час я зустрічала Кирила в аеропорту після гастролей, він сказав, що не може поїхати до себе додому, тому що його шукає військкомат (у нього ще був призовний вік), і попросився на кілька днів залишитися у мене. Більше ми не розлучалися, і живемо до сих пір спільно, бажаючи призовний вік тісніше пройшов.

– А коли ви дізналися, що очікуєте Стешу?

– А зі Стехою вийшов сюрприз до дня народження Кирила. Ми відпочивали в травні в Греції, і я не знала, який подарунок йому зробити, тому що з собою з Москви нічого не брала. І напередодні його дня народження я з’ясувала, що вагітна, хотіла протриматися і сказати йому цю новину в день його народження, але не змогла втриматися.

За місяць до появи Стеши

– Часто дітки йдуть по стопах батьків, що стосується професії. Чи є у вас бажання, щоб дочка займалася музикою майстерно?

– Я сама закінчила музичну школу, хотіла далі йти в музику, але пізніше любов до театру перевищила всі, і я закінчила школу-студію МХАТ, продюсерський факультет. І зараз мені так шалено подобається працювати і в сфері музики, і в сфері театру. Можу сказати точно, що без музичної школи освіту не було б повним і високоякісним.

Кирило також вважає, що для загального розвитку заняття музикою необхідні, але він не мріє про те, аби Стеха стала проф музикантом. Але навіть якщо вона не вибере музику своїм головним професією, ми всіляко будемо розвивати її в цьому напрямку, будемо водити на концерти, вчити слухати музику і розбиратися в ній.

– Думаю, любов до музики в Стеха закладена тісніше на генному рівні.

– Перший раз після народження на істинний концерт ми потрапили у віці 2-ух місяців – дует «Чюдо». Це велике щастя для дітей до 2-3 років і їх батьків, що в Москві виникло багато організаторів подібних концертів на найвищому рівні, куди можна приходити з дітьми від «0». В першу чергу, це проекти «Разом з мамою» і «Babyconcert», куди ми ходимо безперервно, і де виступають солісти і музиканти провідних оркестрів Москви, тому що на вечірні концерти в такому віці ходити, природно, заборонено.

Коли Стеха виповнилося півроку, вона була у Франції в містечку Кольмар, де раз на рік в липні проходить Міжнародний фестиваль Володимира Співакова з солістами і колективами світової знаменитості. Там же виступає її тато з оркестром. Було дивно, що нас пустили спільно з коляскою на концерт НФОР, диригував – Співаков, а солістом був Денис Мацуєв. Грали надзвичайно гучні речі, серед яких «Рапсодія в стилі блюз» Гершвіна. Всі розмовляли, що Стеха буде надзвичайно голосно, що не варто виснажувати малюка, але Стеха в колясці прослухала всі 2 відділення, правда заснувши на БІСах.

Виписка з 15-го пологового будинку

– Уже вирішили, на якому приладі будете вчити її гратися, віддасте в музичну школу?

– Віддати бажаємо для загального розвитку на фортепіано. Якщо будемо бачити в Стеха талант і схильність, то неодмінно будемо розвивати це далі. Але проти волі примушувати не будемо, тут, мені здається, потрібна золота середина – не можна і перестаратися з нав’язуванням занять музикою, тому що це може зовсім відбити ентузіазм і бажання, які спочатку можуть бути у малюка. Але і не можна абсолютно не захоплюватися не втручатися в справи малюка, необхідно вірно звертати і провокувати бажання.

Більшість батьків творчих професій (актори, музиканти і т.д.) традиційно безперервно розмовляють, що не бажають, щоб дітки продовжували їх шлях, чи не будуть їм це нав’язувати. В першу чергу, тому що це надзвичайно непрості професії, в їх важко бути безперервно першими. Але, при всьому цьому, можу сказати від себе, що це найщасливіші люди.

– Оля, а слухала ти музику під час пологів? Якщо ні, то яку б обрала?

– Ні, під час пологів ніякої музики не було, навіть не було ідеї про це. Мені здається, в цей момент ти нічого не помічаєш навколо, навіть якщо слон увійде в родблоке, тобі все одно буде. Але мені з пологами пощастило, все пройшло жваво і просто. Так що для других пологів можна буде подумати про супроводжує музиці, я б обрала щось класичне і динамічний, наприклад, «Політ Валькірії» Вагнера.

– Яку класичну музику ви порекомендували б включати дітям перед сном, а під які композиції чудово гратися і танцювати?

– Усім відомо, що музика перед сном надзвичайно сприяє засипанню. Але це, звичайно, повинні бути мелодії, які допомагають дітям розслабитися і заспокоїтися, викликають позитивні емоції. Позитивно впливають на здатність заснути звуки природи: спів птахів, звуки дощу, шум прибою або водоспаду. В результаті досліджень було виявлено музичні композиції, прослуховування яких позитивно впливає на сон. Загальновизнано, що краще слухати музику перед сном класичну або ж оперу. Це «Мрії» Шумана, концерти для скрипки Мендельсона, п’єси Чайковського, музичні твори Вебера і Даріо Маріанеллі, «Місячна соната» Бетховена, «Маленька нічна серенада» Моцарта і багато інших великі шедеври.

Стеха 2 місяці. перший концерт

– Ну що все-таки, з музикою розібралися. А театральні сезони Стеха для себе тісніше відкрила?

– Нещодавно ми з Стехою сходили на її істинний, 1-ий в житті спектакль про «Гусеницю» проекту Бейбі стейдж (вони займаються спектаклями від нуля до 3-х). Нам надзвичайно сподобалося, так приємно все було виготовлено і придумано, все маленькі глядачі сиділи на м’якому килимі, кордонів між сценою і глядачем немає, повний інтерактив, приємні актори, абсолютно щиро веселили нас своїми вигадками! Стеха була сама малюсінька, спектакль заявлений від 1 року , але по її реакції було видно, що їй надзвичайно сподобалося. Перші 10 хвилин вони сиділи зі своєю подружкою за ручки і пильно стежили за тим, що відбувається на сцені. А пізніше почався інтерактив з акторами, і діти могли вийти на сцену.

Також не так давно ми прогулювалися на примітний звичайний різдвяний концерт посольства Німеччини в Кафедральному храмі Святих Петра і Павла. Я щороку ходжу на ці концерти, в головному там німецька публіка, і безперервно багато людей з малесенькими дітьми, тому що в Європі ставлення абсолютно інше до дітей в публічних місцях, для них це норма, а для нас – щось з надзвичайне, у нас вважається, що до 3 років дитина повинна сидіти вдома, нікуди не ходити, нікому не заважати. У Європі, навпаки, предки беруть діток з народження всюди і безперервно з собою. Але в останній час у нас стало легше з цим питанням, і якраз створюється маса центрів для дітей з народження. Ми вирішили брати з собою на концерт Стешу, тому що знали, що там буде вірна атмосфера. Стешу вистачило на одну другу концерту, першу чверть вона пильно слухала, сидячи в колясці, і гризла сушку, пізніше їй тісніше захотілося рухатися і гратися. І як я була приємно здивована, що в Соборі існує велика дитяча кімната, з обігрівом підлог, з величезним розмаїттям іграшок на різний вік, там навіть синтезатор стояв, щоб можна було гратися щось дітям. Так що залишок концерту ми з Стехою провели там, і у неї розбігалися очі від розмаїття іграшок. Але найголовніше – в цій кімнаті було чути концерт.